ЧАС ВИПРОБУВАНЬ, ПОДВИГІВ, ОКУПАЦІЇ та ПЕРЕМОГ!
8-9 серпня 1941 року територія Коноплянської сільської ради була повністю окупована німецькими військами. Солдати, жителі сіл протистояли загарбникам, але сили були нерівними… 8 серпня 1941 року четверо військових в с. Силівка стояли на захисті наших земель проти сотень нацистських загарбників!!! Навіть, коли чоловіки побачили, що німці прорвали оборону, наступають, ніхто не здавався, відстрілювалися від бронетранспортерів до останного… Солдати прощалися, вони розуміли, що живим їм не вибратися… Увечері тіла загиблих німці привезли на подвір’я Силівської школи. Нікого з місцевих жителів до вбитих не допускали, їх фотографували, а вночі вивезли – куди і для чого – назавжди залишилося таємницею… Прізвища героїв, що намагалися не допустити ворога на нашу землю – Шевелєв, Ярмиш, Дергачов, Остапенко.
Почалася німецька окупація, яка тривала 32 місяці. Територія сільської ради відносилась до губернаторства Трансністрія на чолі з румунським диктатором Антонеску. За суспільним життям спостерігали румунські жандарми та поліцаї. Якими були села в цей період? Майже з кожної хати хтось пішов на фронт, населені пункти були напівпорожніми, вулиці – безлюдними… Основний тягар окупації ліг на плечі жінок, дітей, людей похилого віку. Вони терпляче працювали на полях, доглядали худобу, птицю – годували свої сім’ї. І кожен з нетерпінням чекав повернення рідних людей з фронту! А призвано до лав армії було понад 570 жителів з сіл, що зараз входять до складу Коноплянської громади. НЕ ПОВЕРНУЛИСЯ – 352!!!
Під час окупації на території сіл діяла підпільна група. Через зраду в березні 1944 року дану групу було викрито та розстріляно в с. Великий Буялик (Благоєве).
Квітень 1944 року став визвольним для наших сіл. Надзвичайно дорогою ціною дісталася солдатам ця перемога! В бою поблизу с. Шерове загинуло 18 солдат, с. Силівка – 19, с. Євгенівка – 10, с. Новомиколаївка – 20, с. Михайлопіль – 11. В с. Богунове поховано 210 солдат, в с. Гудевичеве – 276. На двох кладовищах в с. Калинівка знаходяться 4 братські могили. При визволенні с. Тарасівка загинув командир розвідувальної групи, старший лейтенант, грузин Дмитро Шервашидзе разом з 46 бійцями своєї роти. Вдячні земляки спільно з грузинською спільнотою на місці подій встановили бюст відважному розвіднику.
Саме з невеличкого села Тарасівка, де знайдено медаль Дмитра Шервашидзе, з’явилася традиція називати найкращі, найродючіші поля – Солдатськими! Таке перше Солдатське поле з’явилось у нас, за подяку всім загиблим воїнам, що боролися за свободу… адже більшість із них полягли на безкрайніх родючих полях країни…
Як нагадування про ті страшні роки – практично в кожному населеному пункті Коноплянської громади знаходяться обеліски з викарбуваними іменами земляків, що воювали в Другій світовій, братські поховання та могили невідомим воїнам…..
В День Перемоги ми завжди згадуємо солдат, які боролися за нашу свободу, за мир, за звільнення рідної землі від загарбників - жертвуючи своїм здоров’ям, своєю молодістю і навіть своїм життям! Ми згадуємо жінок, дітей, людей похилого віку на плечі яких перепало чимало випробувань, які пережили страшну окупацію, які проводжали рідних людей на фронт та вже ніколи їх не побачили…
