Що таке безбар’єрність для літніх людей та як її досягти? - про це ви дізнаєтеся з Довідника безбар'єрності
"Людина старшого віку" замість "пенсіонер".
Чи знали ви, що саме так рекомендується називати людей 60+ згідно "Довідника безбар’єрності"? Це гід з коректного спілкування, в якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови.
Якщо ви не впевнені, чи є слово образою, чи ні, чи не зачіпає воно почуттів, спробуйте поставити себе на місце людини, до якої ви звертаєтеся, про яку ви говорите або пишете. Чи сподобалося би вам таке звернення, чи хотіли би ви, щоби про вас говорили так? Пам’ятайте, на першому місці завжди має бути людина.
Бар’єри – це ті перепони, які заважають різним людям отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникає дискримінація чи негативне ставлення.
Які бар’єри існують для старших людей?
В Україні досі існує багато бар’єрів для людей елегантного віку, які погіршують якість життя і можуть завдавати негативного впливу. Молодь про це інколи навіть не замислюється і не здогадується.
Директорка та співзасновниця Благодійного фонду Let’s help Ольга Бондаренко дуже добре знає, з якими труднощами щодня стикаються українці 60+, оскільки щоденно фонд спілкується з цими людьми та допомагає їм ці труднощі долати.
По-перше, це обмеження мобільності, зокрема у зв’язку з погіршенням стану здоров’я;
По-друге, нерідко виникають прояви ейджизму, коли вік стає причиною відмови в роботі. Та й загалом відсутність пропозицій на ринку фахової роботи, що відповідає освіті та досвіду;
По-третє, цифровий розрив з молодшим поколінням. Технології розвиваються настільки стрімко, що більшість людей старшого віку просто не встигають їх опановувати.
Четверте – знецінення і неповага – проблеми, з якими також стикаються українці з виходом на пенсію.
П’яте – практично відсутність можливостей вчитися та розвиватися.
Усе це призводить до зниження цінності людини старшого віку в суспільстві, закриває можливості бути задіяною як особистість. Але не все так погано: і держава, і благодійники, і бізнес, і громадські організації визнають ці проблеми і намагаються їх поступово розв’язувати.
"Ми прагнемо, щоб усі літні люди в Україні, незалежно від того, проживають вони в родинах, самостійно чи в геріатричних пансіонатах – не мали жодних бар’єрів під час доступу до послуг, інформації, соціальних благ та ресурсів. Головний бар’єр – ментальний. Необхідно змінювати ставлення до людей старшого віку як до утриманців. Необхідно говорити про цінність літніх людей, які мають важливий досвід та знання", – наголошує Ольга Бондаренко.
Як долаються бар’єри
Завдяки Першій леді Олені Зеленській про безбар’єрність заговорили на найвищому рівні.
Важливий крок на цьому шляху – затвердження Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні, яка пропонує комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності для всіх суспільних груп та літніх людей зокрема. Вона передбачає забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, продовженні освіти, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.
Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному.
