Україна - країна Героїв!
Навіть попри теплу зиму всередині броні холодно.
Єдине що гріє добре і надійно – люди з гарячими серцями та щирими посмішками, як у Валерія, бійця Окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Хлопець служить за контрактом вже три роки, побував разом з побратимами по екіпажу у жорстоких боях, але оптимізму та доброго гумору, схоже, не втратив. З посмішкою розповідає про перший день війни, коли в гарячці та плутанині вискочили на САУ без розпізнавальних знаків на наш передній край і ледь не отримали “джавелін” у бік від своїх же. На щастя минулося – вчасно розібралися.
- Найважче було не на початку війни, а десь влітку, коли ворог почав масово використовувати дрони у зв’язці з артилерією. Полювали за нами. Були прильоти, були і поранені, контужені. Та нічого, - посміхається хлопець, - стоїмо ж, воюємо. Дайте цілі – накидаємо окупантам як слід.
Боєць каже, що екіпаж навчався всього на ходу під час боїв: швидким перекатам, маскуванню, навіть тому, як вести вогонь зі зламаним довідником снарядів, бо бувало усяке. За десять місяців війни хлопці перетворилися на справжніх асів своєї справи.
- Машинки у нас добрі, катаються нормально, мехводи просто класні, воюємо добре - каже Валерій і додає трохи мрійливо, - от зараз дамо ще трошки по пиці ворогу і скоро повернемося у Маріуполь!
Холод та захисників не лякає – головне, кажуть, щоб ворогу гаряче було від нашого вогню.
І окупанту справді непереливки, коли працюють артилеристи-“маріупольці”!
