Пишаємося своїми земляками!
Місія - рятувати життя
Свого першого пораненого бойовий медик одного з підрозділів 79-ки Руслана М. запам’ятала на все життя. Ним був її хороший товариш, якого поранив ворожий снайпер.
Хлопцю повезло – снайпер трохи схибив, тому поранення було не надто важке, але враховуючи що до цього Руслана ніколи не стикалася з необхідністю надавати медичну допомогу пораненому в польових умовах, то й ситуація для десантниці стала значущою.
- Пам’ятаю, що діяла тоді на автоматі – зупинила кров, обробила рану, наклала на руку шину, - каже дівчина.
Зараз на рахунку бойового медика сотні воїнів, яким Руслана надала вчасну медичну допомогу і евакуювала з поля бою до стабілізаційного пункту. Її завдання – разом з водієм евакуаційної автівки якнайшвидше доправити пораненого живим у тил. Кільком десяткам бійців фахові та рішучі дії дівчини зберегли життя.
- Я не рахувала спеціально, скількох хлопців врятувала. Для мене важливіше дізнатися, що важкопоранений боєць, якому я надавала перші невідкладні заходи допомоги і вивозила на стабпункт, вижив, - зізнається бойовий медик.
Примітно, що в родині Руслани немає медпрацівників. Та й вона сама потрапила в медицину випадково – після того, як прийшла кілька років тому до лав ЗСУ. Спочатку її відправили навчатися на зв’язківця, а потім несподівано запропонували перекваліфікуватися на посаду бойового медика.
Зараз десантниця «витягує» з того світу не тільки бойових побратимів.
- Швидкої допомоги тут ніде поблизу немає, тому коли внаслідок обстрілів поранення отримують місцеві мешканці, то надаємо медичну допомогу і вивозимо їх у тил ми – військові медики, - пояснює Руслана.
За останній рік кількість поранених, яких доводилось рятувати Руслані, збільшилася в рази. Відповідно значно розширився і спектр поранень, з якими довелося на практиці мати справу бойовому медику.
- Я тепер можу надавати невідкладну меддопомогу у дуже складних випадках, які ми на навчанні навіть не проходили, - пояснює Руслана.
А ще дівчині часто доводиться займатися евакуацією в умовах вогневої протидії противника, тобто, коли ворог спеціально намагається ускладнити порятунок, уразивши і пораненого, і його рятувальників. Виходить так, що для того, аби врятувати побратима Руслана ризикує своїм життям.
Але дівчина про це воліє не думати, бо вважає, що її місія на цій війні – у будь-який спосіб рятувати життя людей. І вона його рятує.
Слава ДШВ! Слава Україні!
