КОНОПЛЯНСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Одеська область Березівський район

Річниця загибелі Героя-земляка з Конопляного

Дата: 20.04.2023 08:51
Кількість переглядів: 57

Фото без опису

19 квітня минає рік, як проклятущий осколок російського снаряда, обірвав життя нашого Героя-земляка Сергія Короля. Це тепер рідні знають, що в ніч з 19-го на 20-е квітня 2022 року, поранений Сергій разом з побратимами намагалися вийти з оточеної Олександрівки. Майже рік для усіх Сергій значився безвісти зниклим, але не для Руслана. Він шукав його скрізь - в телеграм-каналах, на місцевих пабліках, у ворожих новинах. Шукав живого, а отримав від олександрівців, а вже потім і від побратимів, звістку, що його брат - загинув.

Сергій Король народився 22 квітня 1993 року. Був найменшим у багатодітній родині, рано осиротів. Тривалий час жив з братовою родиною. Після закінчення 8-го класу Коноплянської школи, навчався в Іванівському професійно-технічному училищі. Як каже Руслан, обрані ним професії - шофер, тракторист, Сергію щось не зайшли, тому згодом подався на комп'ютерні курси. Як і всі його ровесники, змалку любив комп'ютерні ігри. А потім вирішив пов'язати своє життя з містом. Жив в Чорноморську, мав двох донечок - Валерію і Єву. Йому би жити та тішитися молодою сім'єю, але ворог вторгся на нашу землю. 27 лютого 2022 року Сергій прийшов до військкомату і вже звідти був відправлений до Одеси для проходження підготовки. А потім був Миколаївський та Херсонський напрямки.

Ізя (позивний Сергія) був хоробрим, у скрутні хвилини не втрачав пильності і миттєво реагував на ситуацію, хоча ніколи не вчився військовій справі. Воював в 2-му батальйоні 28-ї механізованої бригади ім.Лицарів Зимового Походу, на посаді гранатометника.

Руслан гортає численні відео, передивляється світлини, на яких його брат: усміхнений та на позитиві. То він тішиться, віджатим у орків, БМП 3, то перебирає кинуті ворожі речі, огидливо торкаючись їх.

Востаннє Руслан розмовляв із Сергієм 16 квітня 2022 року, а 19 квітня об 11 годині 17 хв. отримав коротке повідомлення "Живий". Вночі того дня Сергія не стало...

Після тривалих пошуків, просіювання численної інформації, вдалося визначити та точно встановити місце загибелі брата. Днями Руслан побував в Олександрівці, впізнав особисті братові речі, тепер для нього та його родини залишилося пройти ДНК-експертизу, привезти тіло брата додому та поховати його біля померлих батька, матері, сестри…

Нашому Герою Бог відміряв лише 28 років життя, до свого 29-річчя він не дожив 3 дні... Руслан постійно думає - чому саме Сергій? Адже він мав бути зовсім в іншому місці та й відхід наших бійців був не першим - хлопці, які виходили, залишилися живими... Але, мабуть, він не зміг обійти долю.

🇺🇦Світла та вічна пам'ять тобі, наш Герою!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь