Громада попрощалася зі своїм Героєм
Воїни йдуть у вічність не тільки на фронті. Іноді вони програють битву іншому ворогові...
Микола Кравченко... Його життя несподівано обірвала підступна хвороба. Він захищав нас, а втратив власне здоров'я та своє життя.
З початком повномасштабного вторгнення Микола Олександрович був мобілізований до лав Збройних сил України. Воював в 32-й Окремій атилерійській бригаді на посаді механіка-водія. Про життя на війні говорив мало, майже - нічого. Та всі, хто знав Миколу Олександровича, назавжди запам’ятають його, як трудолюбивого, привітного, доброго й дуже щирого. Про нього кажуть, що "...мабуть Коля був найдобрішою людиною в нашому селі...".
Він пішов на небо від нездоланної хвороби, так і не побачивши дня, коли закінчиться війна. Та пам''ять про нього назавжди залишиться.
Вічна слава та шана Герою!
Доземний уклін мамі...
