Роковини смерті Євгенії Безпалько, захисниці з Ганно-Покровки
Сьогодні, 28 січня, минають перші роковини від дня смерті БЕЗПАЛЬКО Євгенії Вікторівни. Минає рік, як її вогник згас навіки, як світить зіркою вона з небес…
Євгенія Безпалько. Красива, ніжна, світла та добра. Єдина й довгождана дитина у сім'ї. В 2004 році закінчила Катерино-Платонівський навчальний заклад. Після заміжжя та народження двох синочків, Євгенія разом з чоловіком проживали в Одесі.
З 2019 року, як і чоловік, Євгенія Вікторівна - військовослужбовець Збройних Сил України. Матрос. Нагороджена нагрудним знаком “Золотий хрест”.
Після початку збройної агресії росії, у Жені була розмова з мамою – Надією Яковлевною, щоб та у випадку непередбачуваного - виростила її Максима та Валентина. Ці слова налякали тоді маму, а страх втратити все - Євгенію не зупинив. Її не могло зупинити нічого. В принципі нічого. Коли Євгенія вважала щось правильним, вона просто робила це, не звертаючи увагу на жодні перепони. Навіть тоді, важкохвора, вона не зупинилася – просто робила свою справу. Кожної миті оберігала наше море й небо. Та не вберегла себе…
Євгенія Безпалько була справжньою. Мінливою, непередбачуваною, але завжди справжньою. Справжньою матір’ю, справжнім другом, справжнім воїном.
Запам'ятайте її такою…
Та вклоніться до самої землі Євгенії – за Україну, Матері – за доньку.
Вічна та світла пам’ять Євгенії!
