Згадаймо...
Згадаймо...
Нечипорук Іван Сергійович з Михайлополя...
Сьогодні й навічно йому 34...
23 лютого родина святкувала Іванове новоріччя. Йому лише виповнювалося 34 роки і попереду було довге-довге життя. Його вітали. Йому бажали. Обіймаючи молоду дружину, він будував плани. Тішачись дітьми, він мріяв про добре й світле їх життя.
А завтра була війна...
Коли почалася велика війна, Іван записався до територіальної оборони і щоночі йшов охороняти спокій своїх людей. А згодом потрапив на передову. Передова в перші місяці повномасштабного вторгнення ворога - то була вся Україна! Іван був стрільцем-помічником мінометника. Без потужного навчального центру, без полігонів, без досвідчених інструкторів, Іван разом з побратимами стримували ворожу навалу на Донеччині. Без радіостанцій, мавіків, ланцетів, хаймерсів, леопардів та броніків за НАТОвськими стандартами, Іван зі своїми побратимами рили "нори"-укриття та мужньо воювали.
03 листопада 2022 року населений пункт Невельське назавжди відібрав у нас Героя…
Понад усе Іван любив родину: свою копію - маленьку донечку Іванку, сина-помічника Іллю та кохану дружину Оксанку. Для усіх він був Людиною-сонцем, а для неї він був “вічним двигуном”. Іван любив родину, а життя віддав – за Україну!
Вічна шана Герою-земляку!
Щирі співчуття родині Івана...
Пам'ятаємо...
Загальнонаціональна хвилина мовчання...