Сьогодні, 10 квітня, минають перші роковини з дня загибелі Васильківа Василя Васильовича
Сьогодні, 10 квітня, минають перші роковини з дня загибелі Васильківа Василя Васильовича, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Рік горя, болю та невимовного жалю…
Василь ВАСИЛЬКІВ. Родом з Калинівки. Був призваний на військову службу у 2023 році. Став старшим стрільцем батальйону матеріального забезпечення 59-ої бригади.
10 квітня 2024 року, під час мінометного обстрілу з боку ворога, Василь отримав поранення несумісне з життям. Це сталося поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області.
З того часу і до 11 лютого 2025 року він вважався зниклим безвісти.
“Василь не був якимось особливим, нічим не відрізнявся від інших. Але був дуже доброю людиною”, - згадують полеглого воїна земляки.
А ще він був найкращим сином для своїх батьків, найкращим татом для своїх дітей, найкращим чоловіком, братом. Та найкращим воїном для своєю країни, за яку віддав найцінніше – своє життя.
17 лютого 2025 року Василь перепохований у рідному селі Калинівка.
У перші роковини загибелі Василя Васильківа учні Калинівського ліцею вшанували його пам'ять та поклали квіти на могилі загиблого.
Доземний уклін та шана Герою за захист України!
Вічна пам’ять землякові!
