Перші роковини смерті воїна
Воїни йдуть у вічність не тільки на фронті. Іноді вони вступають у двобій з іншим ворогом...
Микола Кравченко. 22 квітня 2024 року життя Миколи Олександровича несподівано обірвала підступна хвороба. Він захищав нас, а втратив власне здоров'я та своє життя.
З початком повномасштабного вторгнення Микола Олександрович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воював в 32-й Окремій артилерійській бригаді на посаді водія-механіка.
Про життя на війні говорив мало, майже - нічого. Та всі, хто знав Миколу Олександровича, назавжди запам’ятають його, як привітного, доброго й дуже щирого. Про нього кажуть: " Коля, мабуть, був найдобрішою людиною в нашому селі...".
Він пішов на небо від нездоланної хвороби, так і не побачивши дня, коли закінчиться війна. Та пам’ять про нього назавжди залишиться.
У роковини смерті Миколи Олександровича староста Михайлопільського старостинського округу Людмила Серженюк та односельці поклали квіти на могилу Героя.
Вічна слава та шана Герою!
Доземний уклін Герою...
Доземний уклін мамі...
