Другі роковини загибелі Героя!
Навіки в строю!
Вірний завжди!
Сьогодні, 05 червня 2025 року, минають другі роковини від дня загибелі захисника України - Покотіла Андрія Юрійовича
…
На його могилі майорить прапор 37-ї окремої бригади морської піхоти. Його бойовий шлях, як командира протитанкового відділення та водія-гранатометника морської піхоти, пролягав від Чорноморська до Миколаєва, від Добропілля до Золотої Ниви, від Авдіївки до Волновахи. Безсумнівно, він був би одним із найкращих командирів-піхотинців, якби не підступна ворожа засідка…
Народився Андрій Юрійович Покотіло на Чернігівщині, в маленькому селі Кути.
До війни - гарний прораб, вмілий будівельник. Разом з дружиною Оленою виховували їх спільну доньку - Софійку, піклувалися про велику родину, займалися улюбленою справою - риболовлею та будували плани на майбутнє.
З перших днів повномасштабного вторгнення - Андрій просився на фронт. Не брали. Двічі завертали. Та Андрій не заспокоївся, аж поки якось на вулиці міста не отримав повістку. Пішов, не вагаючись. Взявши наплічник та, не давши дружині й часу, на довгі проводи.
Спочатку молодший сержант Покотіло пройшов навчання в Польщі. Вмів водити Хаймерси та набув навички гранатометника.
А потім була пекельна Донеччина, яка й відібрала у родини їх найдорожчу людину.
Андрій Юрійович Покотіло з позивним "Покемон" прийняв свій останній бій та навіки поліг біля населеного пункту Велика Новосілка, що під Волновахою.
На його могилі викарбувана дата загибелі 7 червня, та в серці дружини і за свідченнями побратимів, саме 5-го червня 2023 року обірвалася життєва дорога Андрія.
Понад 18 місяців Андрій Юрійович вважався безвісти зниклим. І лише після декількох ДНК-експертиз, 10 грудня 2024 року, він був похований в селі Конопляне.
Щоб не хвилювалася його Олена, він втішав дружину та заспокоював тим, що на війні він буде разом з її сином, бо перевівся поближче до підрозділу Андрія-молодшого. Чи були там вони разом, Олена не знає. Але тут вони точно разом – могила біля могили…
Честь і слава та вічна пам’ять Герою!
У другі роковини загибелі Андрія Юрійовича Покотіла схилімо голови…
