Меморіал героїв: Дмитро Шевченко

Дата: 01.09.2025 09:02

Кількість переглядів: 102

Фото без опису

Одеська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам'яті Меморіал героїв вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Одещини.

Лейтенант Дмитро Шевченко, на псевдо «Шева», помер у шпиталі міста Одеси 25 вересня 2024 року. За 5 днів до того отримав надважке поранення внаслідок ракетного обстрілу портової інфраструктури. У лікарні переніс дві складні операції.

Захисникові назавжди 21 рік.

Народився Дмитро в селищі Любашівка на Одещині. Вищу освіту здобув на кафедрі морально-психологічне забезпечення Інституту військово-морських сил Національного університету «ОМА». В липні 2024 року отримав звання лейтенанта. Проживав у Одесі.

Під час повномасштабної війни боронив країну в лавах 1-го загону морської охорони ДПСУ. Обіймав посаду заступника командира корабля морської охорони третього рангу BG-57 «Миколаїв». Мав медаль за участь у військовому параді.

«Наш Дмитро був справжнім героєм і доброю людиною. Для мене він був не просто коханим, він був моєю підтримкою, другом і тим, з ким я мріяла побудувати спільне життя. Він завжди був відважним, чесним і неймовірно добрим. Людей, як Дмитро, дуже мало. Його відданість іншим не мала меж, і кожен, хто його знав, бачив у ньому щиру людину з великим серцем. Він віддав своє життя за те, щоб ми могли жити в мирі та дихати вільно. Дмитро поклав свою душу і тіло як фундамент Незалежної України, і це його спадок для нас, щоб ми продовжували захищати свою честь і свободу. Окрім того, що він був відважним воїном, для мене і його родини він назавжди залишиться люблячим і ніжним. Разом ми планували наше спільне життя, хотіли одружитися, виховувати дітей і разом старіти. Він був прив’язаний до свого кота Джека, і це показувало його глибоку доброту навіть до тих, хто потребував особливої турботи. Джек, попри те, що не мав однієї лапки, завжди був оточений любов’ю Дмитра. Його батьки, брат, рідні, близькі і я безмежно сумуємо за ним. Його відсутність залишила в наших серцях незаповнену порожнечу. Він був не лише нашим героєм, але й нашим дорогим сином, братом і коханим. Ми всі тримаємося за спогади про нього — його добрі вчинки, його лагідні слова і його незмінну турботу про нас. Дмитро був людиною з великої літери. Його доброта, тепло й щирість залишаться нашим прикладом на все життя», — розповіла наречена Аріна.

Поховали офіцера на Новому кладовищі селища Любашівка Одеської області.

У Дмитра залишились батьки, брат, наречена та інші рідні.

Допоможіть вшанувати пам'ять Захисників та Захисниць родом з Одещини — розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму: