Не забуваймо перших!

![]()
Згадаймо. Одинадцять років тому відбувся його останній бій.
Олександр Миколайович Чеський. Надійний, товариський, добрий, - таким він був. Таким його пам'ятають.
Сашко навчався в Джугастрівській та Калинівській школі, закінчив їх на “відмінно”. Проходив строкову службу в Збройних Силах України. Після двох років армії, він повернувся додому та вступив до Одеського інституту народного господарства.
Тривалий час працював начальником відділу акціонерного банку “Укргазбанк”.
Звичайне мирне життя звичайної молодої людини. Але коли ворог вперше прийшов на українську землю, Олександр не зміг залишатися осторонь – зібравши необхідні речі, пішов у військкомат, а згодом поїхав захищати Україну.
З серпня 2014 року Олександр Миколайович – учасник АТО.
8 листопада 2014 року, біля міста Красногорівка Донецької області, солдат Чеський Олександр був важкопоранений. Не виходячи з коми, 10 листопада він помер...
Його смерть стала першою великою втратою у колишньому Іванівському районі.
Вже одинадцять років його душа білим лебедем знов і знов прилітає до рідного краю, за який він віддав своє життя у 37.
Не судилося ростити дітей. Не довелося батьків підтримувати в старості. Біль...
Вічна пам'ять та слава Герою! Щирі співчуття рідним та близьким Героя!
Не забуваймо перших!
