Меморіал героїв: Сергій Попов
Одеська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам'яті Меморіал героїв вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Одещини.
Капітан Сергій Попов на псевдо Нафаня поліг 5 квітня 2022 року поблизу села Новоселівка Запорізької області. Окупанти збили гелікоптер, яким евакуювали важкопоранених із «Азовсталі». Воїнові назавжди 59 років.
Сергій народився 22 листопада 1962 року в Одесі в сім’ї військового. Тому з вибором професії не вагався – пішов шляхом батька.
Навчався у військовому авіатехнічному училищі за спеціальністю «технік-авіамеханік гелікоптерів». Потім проходив службу в Німеччині. Згодом отримав диплом ракетника у Військово-повітряній інженерній академії імені Жуковського. Службу продовжив на Чукотці.
«Після розпаду Радянського Союзу він демобілізувався за станом здоров’я і переїхав до Маріуполя. Там одружився, у сім’ї народилися син і донька. Брат спробував себе у різних професіях. Працював начальником патрульно-постової служби. Деякий час ходив у море на суднах далекого плавання, де його цінували як гарного електромеханіка», – розповіла сестра Тетяна.
Сергій був надзвичайно світлою й доброю людиною з високим почуттям справедливості. Завжди турбувався про підлеглих. Вірив у добро й справедливість, був патріотом. Казав, що присягу дають лише раз – саме тому виїхав із Росії. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій вступив до лав Національної гвардії України. Брав участь в АТО як командир патрульно-постового відділення.
«Служив на блокпостах разом із побратимами, боронив нашу землю. Захворів на пневмонію та панкреатит. У 2019 році приїхав до мене у Вінницю, де в госпіталі йому видалили жовчний міхур», – сказала Тетяна.
Сергія нагородили почесним знаком «Маріуполь. Відстояли – перемогли» та медаллю «Доброволець».
«Головною його мрією було стати військовим аналітиком: багато слухав новин, аналізував їх, передбачав події. У 2017 році, коли приїжджав до мами з Маріуполя, казав: «Ось побачите, війна дійде й до вас». Ми тоді йому не вірили»,
– пригадала Тетяна.З початком повномасштабного вторгнення Сергій воював у складі 109-ї окремої
бригади територіальної оборони.
«Брат деякий час працював електриком на «Азовсталі», тому добре знав всі ходи й
виходи в підвалах металургійного заводу. Під час бойового завдання дістав
осколкове поранення. У підземному шпиталі «Залізяка» на території «Азовсталі» йому ампутували руку і ногу. Брата готували до евакуації. 5 квітня Сергія та інших важкопоранених посадили в гелікоптер. Їх було два – перший долетів до Дніпра, а другий збили росіяни. На борту був мій брат»,– розповіла Тетяна.
Поховали Сергія Попова 25 жовтня 2023 року на Алеї Слави Сабарівського
кладовища у Вінниці.
У захисника залишилися мати, сестра, донька, син, дві онуки та двоє онуків.
Допоможіть вшанувати пам'ять Захисників та Захисниць родом з Одещини — розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму:
https://docs.google.com/.../1FAIpQLSco28qj1FcW0J.../viewform
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих — https://www.victims.memorial/
